Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. І. 64.
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L. Черк. у.
Негамузний, -а, -е. ? Рябий та негамузний він. Мир. Пов. II. 63.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ. Лебедин. у.
Опаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. опаску́дити, -джу, -диш, гл. = обпаскуджувати, обпаскудити. Тяжкими гріхами опаскудив свою душу. Стор. МПр. 26.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Ном. № 7477. Власна хвальба не платить. Ном. № 2561. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. Чуб. І. 282. 3) Угроза.