Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265.
Наскрізьний, -а, -е. Сквозной. Ні, ті двері не наскрізьні були, — вони були забиті і замазані; ходили тілько в перві двері. Александров. у. ( Залюбовск.).
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Уложити, -жу, -жиш, гл. 1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Ном. № 2912. Тільки нашого, що в душу вложено. Ном. № 12122. Cм. укласти. 2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили. О. 1861. III. 17.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.