Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Виростати, -таю, -єш, сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Ном. № 6355. Буває, що і на полі рожа виростає. Ном. № 14303.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1. 2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. І. 41.
Пошморга, -ги, ж. Сученый ремешокъ. Александров. у.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. І. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Розірвали моє серце на дві половині. Чуб. V. 308. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти. Кв.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.