Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала.
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Загріва́ти, -ві́ю, -єш, сов. в. загрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Та прихили своє личко, най моє загріє. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.
Леда́щі́ти, -щію, -єш, гл. Разлѣниваться, портиться, дѣлаться негодяемъ.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує.
Пити, п'ю́, п'єш, гл.
1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. Він держить вітри у рівновазі.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір.
Шляхетство, -ва, с.
1) Дворянство.
2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає.
