Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Шелестить пожовкле листя по діброві. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный.
2) Несподручный.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Погамелитися, -люся, -лишся, гл. ? Та й гарний то панич, як би з ним мені, — каже молодиця, — трохи погамелитись.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі.
