Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Ум. оби́донька.
Остовпеніти, -ні́ю, -єш, гл. = остовпіти. Так той і остовпенів.
Прилемзати, -заю, -єш, гл. Приплестись, притащиться. Насилу прилемзали додому.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.
Сторжитися, -жуся, -жишся, гл. = сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок.