Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. жижка.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. Чуб. V. 300. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.