Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гінтяй, -тяя, м. = гультяй. Гол. І. 48.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Дороби́ти, -ся. Cм. доробляти, -ся.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1. Вх. Уг. 239.
Харамаркати, -каю, -єш, гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Котл. Ен. ІІІ. 23. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Цідити, -джу, -диш, гл. 1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу. Чуб. V. 493. 2) Наливать струей.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Чосник, -ку, м. = часник. МУЕ. І. 96.
Шарування, -ня, с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати. Сим. 130.