Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вірменка, -ки, ж. 1) Армянка, 2) Вірменки. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 49.
Глекопар, -ру, м. Раст. a) Agrimonia pilosa Led. ЗЮЗО. І. 110. б) Chelidonium majus. L. ЗЮЗО. І. 110.
Захрестыты, -хрещу, -стыш, гл. Перекрестить. МВ. (КС. 1902. X. 154). Мнж. 129. Чоловік побіг поперед його та скрізь хрести понаписував, аж по усьому світові От чорт де не поткнеться, — усе захрещене. Мнж. 128.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю. Мнж. 175.  
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. Котл. Ен. IV. 33.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.