Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села. Г. Барв. 352.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Мет. Ум. караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик. Гол. І. 149.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Справка, -ки, ж. 1) Ум. отъ справа. 2) Исправность. За мого уряду усе було під мірою, під лічбою, під вагою; одно слово — усюди лад був, скрізь справки дули. Васильк. у. 2) Сдѣлка, мировая. Угор.
Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів. Канев. у.