Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить. Чуб.
Лопону́ти, -ну, -не́ш, гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене. Рудч. Ск. І. 63.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Мкр. Н. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах. Рудч. Ск. І. 75.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2)вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. І. 373.
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. Гол. IV. 438. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці. Федьк. Пов. 46.
Селех, -ха, м. = селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. селешо́к. Чуб. II. 369.
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.  
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.