В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Так співає, аж волос в'яне.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы.
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Саджавка, -ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ.
Самодруга, гої, ж. Беременная. Фраїрочко моя, так єдна, як друга, тепер мі повіджте, котра самодруга.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати.
Улегці нар. Налегкѣ.
Ухиститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався.