Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Білля, -ля, с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. Cм. набілля.
Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Ворохібня, -ні, ж. Мятежъ. Вх. Зн. 21. К. Дз. 115, 32.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна. Вх. Лем. 410.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Н. п. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. Галиц.
Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Ном. № 3384. Тож нахідна! Ном. № 3384.
Помишлення, -ня, с. Помышленіе. Тілько моєї й думки, тілько і помишлення, щоб швидче бути укупі з Марусею. Кв.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.