Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности.
Відігнати Cм. відганяти.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають.
Клохтіти, -хчу, -тиш, гл. Сильно кипѣть.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька.
Отіпанка, -ки, ж.
1) Оборванная женщина.
2) = отіпання.
Порядність, -ности, ж. Порядочность; порядливость. Нема в них порядности. Великого в мене стоїть порядність, щоб чоловік усякої години був рівен.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками.