Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней.
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Знатний, -а, -е. Замѣтный.
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл.
1) Покачаться.
2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався.
Приспівувати, -вую, -єш, сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» Нехай лишень сядуть за стіл, уже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин як болван.» А вона сама грає і приспівує. приспівувати парубка дівчині. Называть ихъ имена вмѣстѣ въ пѣснѣ. 2) Упустить, утратить изъ за пѣнія. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала и т. д. — Cм. приснідати.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий.
Угурен, -рна, -не́, угурни́й, -а́, -е́ = огурний. Ох масляно угурна, чому ти одна? як би тебе сім неділь, а посту одна. Хто не вгурен, той не голоден. Угурного чоловіка скарає Бог.