Волохач, -ча, м.
1) Мохнатое существо.
2) Раст. Amarantus retroflexus L.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. 2) = посад 1. Ішла красна Марусенька на посаг. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Ум. посаженько.
Салєтра и салітра, -ри, ж. Селитра.
Шипарина, -ни, ж. = шипшина.