Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голодрабець, -бця, м. 1) Возъ, необшитый лубомъ. 2) = голодранець. Мир. Пов. І. 157. Чого прийшли ви, голодрабці? Котл. Ен. V. 69.
Ґвалт и ґвалт, -ту, м. 1) Крикъ шумъ. Алв. 11. Чуб. І. 105. Ґвалт і галас. Шевч. 197. А ґвалту! а крику! Шевч. 214. 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Аф. 357. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. О. 1861. VIII. 29. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. К. (О. 1861. VI. 33). 3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Шевч. 139. Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Ном. № 2385. Гукнули як на гвалт. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. Грин. ІІІ. 159. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Вить тревогу.
Дряп! меж. 1) Царапъ! А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку. Харьк. 2) Хвать! Брат собі драп, сестра собі несла. Ном.
Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні. Левиц. Пов. 136.
Лагомина, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Мкр. Н. 31. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Котл. Ен. IV. 66. Ум. лагоминка. Книші, вареники і всякі лагоминки. Греб. 383.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить. МУЕ. III. 162. 2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці. Левиц. ПЙО. І. 369.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.
Узлик, -ка, м. = вузлик. Із кишені взявши узлик, гарно шовком шитий, повен, мабуть на червінець.... Мкр. Н. Сама ще така, як узлик. МВ. І. 11. Ум. узличок. Ти ж мій узличок! Ласкательное обращеніе къ ребенку. Ном. № 9251.