Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Зрівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. Мл. л. сб. 87. 2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом. Рудч. Ск. І. 206.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Новопристанний, -а, -е. Вновь вступившій (въ общину). Що ж ви скажете новопристанному, як прийде до вас? Хоч сих ви не мутіть. Павлогр. у.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Удячно нар. Благодарно, признательно.