Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берестюк, -ка, м. = берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. І. 118.
Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую. Чуб. V. 121.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Придбання, -ня, с. Пріобрѣтеніе. Г. Барв. 528.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Тяганка, -ки, ж. Судебная волокита. Вх. Зн. 72. Cм. тяганина.