Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Воліти, -лію, -єш, гл. 1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі. Гол. 2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Гол. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Гол. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати. Гол.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. ІІІ. 407.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка. Желех.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
На́видіти I, -джу, -диш, гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк.
Нехати, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).