Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Гичка, -ки, ж. 1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма. Харьк. 3) Качань кукурузы безъ зеренъ. Угор. 4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Глузувати, -зую, -єш, гл. Насмѣхаться, издѣваться, поднимать на смѣхъ. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67.
Дові́дне Cм. Довідно.
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Наполяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. наполягти́, -ля́жу, -жеш, гл. Налегать, налечь, настаивать, настоять. Наполягли сини, щоб поділити їх усім, так я мусив теє. Каневск. у.
Односум, -ма, м. 1) Сопечальникъ. 2) Единомышленникъ. Черномор. 3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони. О. 1862. II. 63.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.