Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Сохур, -ра, м. Вилка для зимней ловли рыбы.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові.