Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Пішов... брьохаться осокою та очеретами.
Кульша, -ші, ж.
1) Бедро.
2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі.
Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі.
Сахарний, -а, -е. Сахарный. Утри мої смажниї уста, а сахарниї і сам утру.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат.
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод.
Шигалля, -ля, с. = шиголля.