Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі.
2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була.
3) Пылкій. До роботи палка. Ум. палке́нький, палкесенький.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами.
Розсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл.
1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках.
2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі.
3) Распадаться, распасться, лопнуть. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Де ударить, то розсядеться й шкурка.
Храм, -му, м.
1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм.
2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых.
Чернило 2, -ла, с.
1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити.
2) Чернила.
3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.