Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо. МВ. ІІ. 76.
Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Гижки, -жок, ж. мн. Студень изъ свиныхъ ножекъ и пр. Ножки въ студнѣ. Kolb. I. 50. МУЕ. I. 105. Вх. Зн. 16. Тоже: драглі 2, холодець.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Камен. у. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати. Камен. у.
На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли. Лебед. у.
Наполу́митися, -млюся, -мишся, гл. Твердо рѣшиться на что. Він як наполумиться на що небудь, то нічим його не зіб'єш. Кіевск. у.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.