Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Замишлі́вка, замишля́нка, -ки, замишляни́ця, -ці, ж. Прихотливая женщина. Як був собі Сава, та не їв сала, та все паляниці, не любив дівок-замишлівок, та все молодиці — замишляниці. Комарь... оженився та взяв собі замишлянку.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Непочатий, -а, -е. Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Хрокати, -каю, -єш, гл.
1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче!
2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ.
Чумарка, -ки, ж. = чемерка. Натру.... полою суконної чумарки. Ком. II. 58. Ум. чумарочка. Ходив же я в чумарочці, тепер в сірячині.