Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш.
Засо́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Засоваться, задвигаться. Стара засовалася на місті, мов її що вкусило.
Над'їда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. над'ї́сти, -ї́м, -їси́, гл. Съѣдать, съѣсть часть.
Оберемок, -мка, м.
1) Охапка; вязанка. Оберемок дров.
2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Потонко нар. Тонковато.
Спиняти, -няю, -єш, сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине.
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами.