Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.
До́чиста нар. Совершенно все. Ззіли цілого кавуна дочиста. Левиц. Пов. 229. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, ей, розберуть дочиста. Кв. II. 13. Забрав усе дочиста.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria. ЗЮЗО. І. 136.
Ма́тиця, -ці, ж. 1) Матка, Uterus. 2) Дикая свинья. Вх. Пч. II. 7. 3) Пчела-матка. Вх. Уг. 251. 4) Claviceps purpurea (Sclerotium). Вх. Лем. 434. 5) Втулка въ мельничномъ колесѣ.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій. Шух. І. 179.