Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці. Чуб. V. 1113.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий. Чуб. V. 497.
Насмолити Cм. насмолювати.
Нититися, -ни́чуся, -тишся, гл. Истрепываться. Ткацьке начиння нититься. Кіевск. у.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Патя меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.
Роздайко, -ка, м. Щедрый, много раздающій.