Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ.
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Ківш, ковша, м.
1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр.
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати.
3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу.
Поріжок, -жка, м.
1) Ум. отъ поріг.
2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину.
2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми?
Торохтіло, -ла, с. = торохтело.
Шити, -шию, -єш, гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Десь у садочку шиє сорочку. Шити поперед голки. Шити по за голку. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками.