Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відкрити, -крию, -єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Н. п. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825.
Кияра, -ри, ж. = киюра. Мнж. 60.
Комірчина, -ни, ж. Небольшая комора. Через сіни була пекарня з комірчиною. Левиц. І. 192.
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую. КС. 1882. II. 302.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.