Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34.
Пообшарпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшарпатися, но о многихъ. Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що. Богод. у.
Ретельний, -а, -е. Аккуратный, точный. Подольск. г.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Салотовка, -ки, ж. 1) Деревянный сосудъ съ пестикомъ для толченія сала. Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу, або-що. Черном. 2) Глупая башка.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.