Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. ЗОЮР. II. 201. Та винесе самопали, викотить гармати. Шевч. 450.
Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Ном. №8386.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці. Левиц. Пов. 80.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Приглушити Cм. приглушувати.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ. Вх. Лем. 467.
Справедливий, -а, -е. 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. Ном. № 6694. 2) Настоящій. Справедливий чумак був. МВ. І. 65. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Чуб. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки. Чуб. V. 421.
Чукурлій, -лія, м. = черпіт. Вх. Зн. 81.