Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Вас. 154. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. Чуб. 5. 57. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма. Левиц. І. 101.
Ля́мщик, -ка, м. Рабочій на рыбныхъ ловляхъ. Браун. 34.
Наба́читися, -чуся, -чишся, гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Харьк. г. Позмивала дітям голови. Богодух. у.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Супорник, -ка, м. Противникъ, соперникъ. Н. Вол. у.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Гол. IV. 33. Надійшов же. т ній батенько її. Гол. IV. 90.