Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує.
Квітнути, -ну, -неш, гл. Цвѣсти.
Нано́шувати, -шую, -єш, сов. в. наносити, -ношу, -сиш, гл. Нанашивать, наносить. Соломи в сіни наносила. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати.
Пищаль, -лі, ж. Пищаль. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував.
Побрехенька, -ки, ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри.
Позмерзатися, -за́ємося, -єтеся, гл. Призмерзнуть другъ къ другу (во множествѣ). чоботи позмерзалися. Промокшая кожа сапогъ замерзла.