Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Заюхто́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Закапризничать. От і заюхторились — годі косить. 2) Безл. заю́хторилося. Захотѣлось (о капризномъ желаніи, нѣсколько презрительно). От, заюхторилося їй у город.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці.
Незнайомець, -мця, м. Незнакомец!.. Стрів її чуждоземець, чуждоземець, незнайомець.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх.
Темнозелений, -а, -е. Темнозеленый. Темнозелена сукня.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
Шкабалка, -ки, ж. Палка для игры шапошник.