Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Визімуватися, -муюся, -єшся, гл. Перезимовать, прокормиться зимою. Вони виїхали, а кішка зосталася; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується. Пирят. у.
Віджахнути, -ну, -неш, гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. К. XII. 65. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути. О. 1861. XI. Кух. 9.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Закавра́ш, -ша, м. = закарваш. К.С. 1893. XII. 447. Сим. 206.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Наустити Cм. наущати.
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже. Канев. у. 3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Черк. у. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий. Канев. у.
Уповажнити Cм. уповажнювати.