Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. К. Досв. 68. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе. Мир. ХРВ. 6.
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Підроблювати, -люю, -єш, сов. в. підробити, -блю́, -биш, гл. 1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28. 2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане.
Понеділковий, -а, -е. 1) Понедѣльничный. День понеділковий. КС. 1885. І. 80. Понеділкові пісні. 2) Понеділкова жінка. Женщина, придерживающаяся обычая понеділкування. О. 1861. X. 129. Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Боришполя — все їдно. Ном. № 8096.
Попідмивати, -ва́ю, -єш, гл. Подмыть (во множествѣ). Ти ж візьми води в відро та попідмивай корови, а тоді й доїтимеш. Харьк. у.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку. Гн. II. 101.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.