Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Жовтогру́дий, -а, -е. Желтогрудый.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Нави́няний, -а, -е. Навитый, намотанный. На кийочку навиняний льон. Мет. 263.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.). Мнж. 186.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.