Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла).
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку.
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Прив'язувати, -зую, -єш, сов. в. прив'язати, -жу, -жеш, гл. Привязывать, привязать. Прив'язала коня до берестонька.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати.
Уздила, -ди́л, мн. = удила.