Долі́вка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Ум. долі́вонька, долі́вочка.
Засклі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Замереть. Засклілась була, замліла, що вже й болю не чула... Тоді дали трохи ульги, — ... віджилась краси набралась.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить.
Придумати Cм. придумувати.
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч.
Стрик, -ку, м. = стрий.
Теєньки, теєчки — употребляется для замѣны глаголовъ, которыхъ изъ приличія или почему либо иному не хотятъ употреблять.