Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Чуб. V. 667. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв. Мет. 26.
Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. № 18. Ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває. Грин. III. 382.
Надля́ти гл. = надлити.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.