Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсахнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отшатнуться отъ кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. МВ. (О. 1862. І. 90). 2) Оставить кого, отшатнуться отъ кого; отстать, отвязаться отъ кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Г. Барв. 273. Одсахнувсь жінки й дитинки. Мнж. 187. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. І. 11.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Купка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом. К. ПС. 39.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.