Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги. Котл. Ен. ІІІ. 17.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Крижалка, -ки, ж. Цѣлый кочень въ квашеной капустѣ. Kolb. І. 51.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Смирність, -ности, ж. Смиреніе, кротость. Г. Барв. 152. У смирності ти вгору вознесешся. К. Іов. 50.
Суховерхий, -а, -е. Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468.
Уложити, -жу, -жиш, гл. 1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Ном. № 2912. Тільки нашого, що в душу вложено. Ном. № 12122. Cм. укласти. 2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили. О. 1861. III. 17.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.