Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Грин. ІІІ. 560. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне. Св. Л. 169.
Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.