Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвіддя, -дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Н. п. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. І. 118.
Бовтнути, -ну, -неш, гл. 1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Левиц. І. 195. Бовтнув, як дурень у воду. Посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. І. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Ном. № 1122. От і бовтнув чорзнати що! Н. Вол. у.
Вишептатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину. Мил. 161.
Змалювати, -люю, -єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Чуб. V. 100. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. МВ. ІІ. 182. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!» Св. Л. 170.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Св. Л. 210. Цяцькається, як жид пархами. Ном. № 2596. Не першина було мені цяцькатися з жінотою. МВ. (КС. 1902. X. 150).