Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки.
Зами́слитися, -слюся, -лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, і йому досталось покрутити вуса.
Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Стежка, -ки, ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. В пекло стежки він не знав. на стежку чию спасти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. до ко́го сте́жку топтати. Ухаживать за кѣмъ. Ум. стеженька, стежечка. Ти думаєш, моя мамо, що я вже не плачу, а як вийду за ворота, — стеженьки не бачу.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.