Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Одногорбий, -а, -е. Одногорбый.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Ном. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Ном. 542. Цілісінький день у роботі. МВ. І. 26. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ном. № 10000. Ум. робітка, робітонька, робіточка. Грин. III. 400, 393.
Сталевий, -а, -е. Стальной. К. Бай. 73. Сталеві сорочки. К. ЧР. 38.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.