Безецник, -ка, м. Безстыдникъ. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат.
Замахну́тися, -хну́ся, -не́шся, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.