Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Похваленство, -ва, с. Угроза. — робити. Угрожать. Тепер похваленство робе — уб'ю, каже. Н. Вол. у.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Скиба, -би, ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Чуб. III. 389. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім. Г. Барв. 343.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.