Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Кв. І. 45. Брехнею не відбрешешся. Ном. № 6796.
Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Однодержавний, -а, -е. Единодержавный. Башт. 91.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Страшок, -шка, м. 1) Ум. отъ страх. 2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) Пугало для птицъ. Вх. Уг. 270.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.