покотитися
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. З гори покотились (відра) та й сами побились. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця. 2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Том 3, ст. 275.