Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Годувала дітки да й ким замишляти? Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Муранділь, -ля, м. Муравей.
Навитребе́нькуватися, -куюся, -єшся, гл. Наприхотничаться, накапризничаться.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Осіяти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен.
Фарбітки, -ток, ж. мн. Ручныя кружева.