Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Брязкало, -ла, с. 1) Побрякушка, погремушка. Левиц. Пов. 156. 2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало. Мир. Пов. І. 162. 3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Бур'Янина, -ни, ж. Стебель сорной травы. Рудч. Ск. І. 208. На городі бур'янина. Грин. III. 656. Ум. бур'янинка.
Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина. Вх. Зн. 14.
Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Плащуватий, -а, -е. Одѣтый въ плащъ (о цыганахъ). Плащу ваті цигане.
Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. ЕЗ. V. 197. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою. К. ЧР. 123.
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.