Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багняний, -а, -е. = Багнистий. Желех.
Волосянки, -нок ж, мн. Штаны изъ овечьей шерсти. Шух. І. 152.
Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина. Стор. II. 161.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати. Мкр. Н. 37.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Топцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Часто топтать. 2)коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.