Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Богу молись, а до берега гребись. На березі Ганна роздяглася. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Тиха вода береженьки зносить.
Дзьо́па, -пи, ж. 1) = Дівчина. Юж дзьопа оддати. 2) Старый платокъ.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Я не знаю, чи багато напікати (пасок). 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Позскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и зскочити, но о многихъ. Позскакували як опечені.
Пташачий, -а, -е. Птичій. Хиба пташачого молока нема. Пташаче гніздо.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. б) Brassiса napis L. в) Sinapis arvensis L.
Тосяти, -сяю, -єш, гл. Бить въ ладоши, плескать, забавлять ребенка.
Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Cм. хварба.