Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Кинув між коні, щоб його затоптали. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Наліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
