Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ.
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Кинув між коні, щоб його затоптали. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу.