Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузник, -ка, м. Бузиновая заросль. В бузнику чорт живе. Ном. № 316. Ум. бузничок.
Гарчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. І. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = гарикати.
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати. Гол. II. 709.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134.