Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б’ють більно. Ном. № 11057. Не вільно. Нельзя.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу. Чуб. III. 336.