Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біржаник, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?