Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. 2) = забіжний.
Злотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистыми крыльями. Бжілка злотокрила.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили.
Махорну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = махонути. До світа встав та що єсть мочі у довгий ліс і махорнув.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Опухнути. Cм. опухати.
Розминати, -на́ю, -єш, сов. в. розімняти и розімяти, -мну, -неш, гл. Разминать, размять.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника.
