Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Заса́джувати, -джую, -єш, сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. Чуб. V. 396. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Котл. Ен. III. 23. Засадило руку та й витягло гадюку. Гліб. 56.
Захожуватыся, -жуюся, -єшся, гл. = заходжуватыся. Наглядів раз п. гарненьку молодичку та й давай біля неї заходжуватись. Мнж. 93.
Контентий, -а, -е. Довольный. Чим же ми контенті, як не грошима?
Махорну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = махонути. До світа встав та що єсть мочі у довгий ліс і махорнув. Алв. 91.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Сійба, -би, ж. = сівба. Жито на сійбу. ХС. 1. 77. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. Кв. II. 43. На Семена — середня сійба. Канев. у. Далі оранка на зімину, ще далі — сійба. Мир. ХРВ. 125.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Ступір, -ра, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.