Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбан, -на, м. Картофелина. Вдавився бульбаном. ЕЗ. V. 128.
Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Новомоск. у. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем. Новомоск. у.
Передок, -дка, м. 1) Ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги. МУЕ. І. 99.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Трюх-трюх! меж., выражающее бѣгъ рысью. От вовк мерщій до Бога — трюх-трюх, так біжить. Рудч. Ск. І. 1.
Убог, -га, -ге = убогий. І наш Бог не вбог. Ном. № 2124.