Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити. Котл. Кв.
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Купчиця, -ці, ж. = купчиха. Зміев. у.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Ростріск, -ку, м. Расколъ, растрескъ. до ро́стріску робити. До полнаго истощенія силъ. До ростріску, до розболю будем жати. Вх. Зн. 61.
Хабарник, -ка, м. Взяточникъ. Такого хабарника, як наш писарь, більше нігде не знайдеш. Харьк.