В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. 2) Названіе вертляваго, живого вола.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Ґаздику, де ти ідеш? Ґаздойко, ту нема нікого?
Звісти́ти Cм. звіщати.
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь.
Приховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. прихова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Запрятываться, запрятаться. Вона плакала гірко, де небудь приховавшися.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus.