Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́ртус, -са, м. Артосъ. Желех.
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий. Новомоск. у.
Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Натаганити, -ню, -ниш, гл. 1) Много наложить. Васильк. у. 2) Много наготовить.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Уеднати, -на́ю, -єш, гл. Договорить, уговорить. Да покуль батенька я в'єднав, я свою шапочку стер і зм'яв. Мет. 179.