Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою.
Загамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть; удержаться. Не руш її (дитини), — тільки що загамувалась.
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. Немилосердні, котрі нас розлучать.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. На той світ позабивали (різками) сердешних.
2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. поперекові кістки. Поясничные позвонки.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь.