Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапно Cм. вапна.
Відправа, -ви, ж. 1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Рудч. Ск. II. 47. Попи добилися копійки і за одправи принялись. Мкр. Г. 70. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Рудч. Ск. II. 31. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу. МВ. І. 16. 2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня». Гол. І. 104.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Окань, -ня́, м. Большеглазый, пучеглазый. Канев. у.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини. О. 1861. X. 38. Рудч. Чп. 231.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.