Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Відкуп, -пу, м.
1) Откупъ. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали.
2) Выкупъ.
Змилоститися, -щуся, -стишся, гл. = змилосердитися. Стали тоді люде Бога просить, щоб послав на їх лучче смерть. Тоді Бог змилостився і послав на їх смерть з косою.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). . Ум. кепта́рик.
Перевірка, -ки, ж. Провѣрка. Була (в казармі) вночі перевірка.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.