Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балагульський, -а, -е. Относящійся къ балагул'ѣ. Балагульський віз. Грин. I. 55.
Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл. 1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. 2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Рудч. Ск. І. 73. Хліб... сарана виїла. О. 1862. X. 114. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Одержування, -ня, с. 1) Полученіе. 2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить? Стор.