Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Ум. Гороши́нка. Гороши́ночка.
Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major.
Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Не жарке вугілля. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.
Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. 6) Названіе вола темно-красной масти. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L.
Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей.
Оббрести, -ду, -де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи.
Повипікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Выпечь (во множествѣ).
2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав.
Прядівина, -ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини.