Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Млі́лий, -а, -е. Хилый, слабый. Хазяйство, дивлячись на мене, що собі я такий млілий та сухий, не дуже в роботу приймають.
Потужити, -жу, -жиш, гл.
1) Поплакать, поголосить.
2) Стянуть, натянуть туго, туже. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили.
Приплинути, -ну, -неш, гл. = приплисти.
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе.
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Силувати, -лую, -єш, гл.
1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий.
2) Припрашивать, угощая.
Унімати, -маю, -єш, сов. в. уняти, уйму, -меш, гл.
1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало.
2) Понимать, понять, раздирать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв — чи бились, чи як, і хто з ким.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.