Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висмоктати Cм. висмоктувати.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); вра́зити до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. І. 207. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. І. 82. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. Ном. № 6950. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо. 66, 45. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. живе́нький, живе́сенький.  
Мере́жуваний, -а, -е. = мережаний.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. МВ. ІІ. 14. Недугувала з місяць. Мир. Пов. II. 78.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина. Лохв. у.
Протесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Протесать. 2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки. Н. п.
Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині. Левиц. І. 102.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл. 1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218. 2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.