Глупий, -а, -е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. У глупу ніч виліз мертвець із гроба.
Погоститися, -щу́ся, -стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Запросим до себе та погостимося трохи.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Пливе понад берегом. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють.
Посвятити, -ся. Cм. посвячувати, -ся.
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його.
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
