Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биньця, -ці, ж. Ум. отъ биня.
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Вх. Уг. 247. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко. Чуб. III. 250.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла. Котл. Ен. IV. 37.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Туркот, туркут, -та, м. 1) Порода голубя, турманъ. Ходить туркот волохатий. Попотурчи, туркоте. Ном. № 2732. Позирав, ходив як туркут, голуб волохатий. Мкр. Н. 30. 2) Ворчунъ, сварливый человѣкъ. Шейк.