Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Випогоджуватися, -джується, сов. в. випогодитися, -диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погодѣ.
Докрава́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докра́яти, -ра́ю, -ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Н. п. Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Чуб. V. 756. Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Чуб. V. 369. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Чуб. V. 46. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. Чуб. V. 23. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Мил. 185. Не цуройтесь, лебедики! Шевч. 87. Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге. Шевч. 577.
Нездужати, -жаю, -єш, гл. 1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72. 2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Пійнятися, -ймуся, -мешся, гл. = понятися. А з п'яницею жити не піймуся, хиба піду утоплюся. О. 1861. IV. 83.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.