Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позбиткувати

Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗБИТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗБИТКУВАТИ"
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Коминне прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей. ЗОЮР. І. 143.
На́кри́вка, -ки, ж. Покрышка.
Перехнябитися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Рк. Левиц. Стара хата вже перехнябилась набік. Рк. Левиц. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Роза, -зи, ж. Роза. Cм. рожа, троянда. Ум. ро́зонька, ро́зочка. У саду, в саду розонька цвіла. Пішла Катречка розочки щипати, вирвала квіточку, приложила к личеньку. Грин. III. 25.
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗБИТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.