Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. 2) Трамбовать.
Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Димник, -ка, м. = Димарь.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. Густо забуяв наш нарід на руїні.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Коваленька, -ки, ж. Маленькая наковальня для отбивки косъ, имѣющая видъ четырехугольной пирамиды, вершина которой обращена внизъ и вставлена въ деревянную подставку.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum.
Увічливість, -вости, ж. Вѣжливость, привѣтливость, любезность, предупредительность.
Уперекидь нар. Кувыркомъ. Як завелись та почали битись через стіл, то і стіл пішов уперекидь.