Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2)кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Сисак, -ка, м. 1) Мундштукъ. Угор. 2) = сисун Угор. 3) Зоол. Salamandra maculosa. Вх. Пч. II. 17.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.
Шовковиця, -ці, ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.