Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Рядок, -дка, м. 1) Ум. отъ ряд. Сідають дівчата рядком на приспі. Чуб. III. 100. 2) Строка въ книгѣ. Ум. рядочок. Пливуть качки в два рядочки. Мет. 56.  
Скоцень, -цня, м. = вискоцень. Гол. Од. 37.
Товч, -чі, ж. 1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Драг. 81. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати. Н. Вол. у. 2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив. Кобел. у.
Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Г. Барв. 4 40. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. Шевч. 243. На третій (день) як ушкварить дощ. Стор. І. 71.