Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Горла́ч, -ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Перелічити Cм. перелічувати.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Черниговської сотні козак рядовик. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях.