Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги. 1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. ІІІ. 225. 2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Kolb. І. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. І. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк. 3) Писанка съ изображеніемъ бесагів. КС. 1881. VI. 380.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту. Мет. 273.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
Хватки, -ток, ж. 1) Ухватъ. Мил. М. 95. 2) = чаплія. Сим. 187.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.