Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Кам'янка, -ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Ум. кам'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи.
Наба́гнути, -гну, -неш, гл. 1) Припомнить, выдумать. На всячину я набагла. 2) Сильно пожелать.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба.
Поздоровитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = поздоровкатися. Увійшов, не поздоровився, не привітався.
Попіддрочувати, -чую, -єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ.