Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Харьк. Копій камінь довбе. Ном. № 1392.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Уговкати, -каю, -єш, гл. Усмирить, укротить. Желех.