Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь. Котл. Ен. І. 29.
Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить. Конст. у.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Павичевий, -а, -е. Относящійся къ павлину.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Поміж пред. 1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. Чуб. піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде. Федьк. 2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть. Мил. 131.
Струс, -су, м. 1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Мир. ХРВ. 85. Струс такий счинився, що й Боже. Лебед. у. 2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть. Канев. у.