Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили.
Грошва́, -ви́, ж. соб. Деньги, деньга. Грошви багацько мали.
Зави́дити, -джу, -диш, гл. Позавидовать. Хто завидишь, той мене сиротоньку зобидить.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах.
Кончина, -ни, ж.
1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку.
2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ.
Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. 2) — пря́жу = відмащувати, відмастити. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер.