Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Звідня́, -ні́, ж. 1) Очная ставка. Чи то раз звідня ця була? Н. Вол. у. 2) Обманъ.
Луча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. лучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Случаться, случиться. З Богом, Парасю, коли люде лучаються. Ном. № 4977. Така нам лучилась пеня. Котл. Ен. І. 17. Лучилось бігти їм через дорогу. Грин. І. 146.
Людоже́р, -ра, м. Людоѣдъ. Кріваві людожері. К. ЦН. 314. Змій людожер. К. МБ. X. 12.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.
Підскік, -ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. підскоком. Въ припрыжку. Лохв. у. в підскоки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть. Федьк.
Угоріти Cм. угоряти.
Укривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.
Фраїровський, -а, -е. Принадлежащій фраїру. Гол. III. 422.