Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ду́мати, -маю, -єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Ном. № 8880. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Чуб. III. 290. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. К. ЧР. 7. Вони думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш. Мет. 282.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина. Желех.
Мли́стий, -а, -е. Мглистый.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Позапроваджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и запровадити, но во множествѣ. Куди всі ножі позапроваджував? Ні одного не знайду. Богодух. у.
Поперекручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекрутитися, но во множествѣ.  
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста. Гн. І. 115.
Утемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Утемнів чогось віл; як би полуда, то я вмію здирати полуду, а то ні. Камен. у.
Шкаметка, -ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Вас. 211. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки. Вас. 212.
Щебетіти, -чу́, -ти́ш, гл. = щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день. Канев. у.