Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну!
Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці.
Бук, -ка, м.
1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками.
2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Буком того, хто не боронить свого.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Хата зробилась обіхідчаста.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Посолодити, -джу, -диш, гл. Подсластить. Випили вони чай, а хазяйка так дякує купцеві, так дякує: хоч у душі, каже, посолодило.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.
Просияти, -я́ю, -єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною.